Основне

Бар’єри на шляху ввезення вживаних автомобілів, такі як завищені екологічні норми та акциз, зменшують добробут громадян. Ці втрати можна оцінити економічно: у грошовому вимірі вони становили більше 2.5 млрд дол. США на рік до часткового зниження бар’єрів 2019 року (відповідно більш як 40 млрд дол. США за весь період дії); і навіть після часткової лібералізації продовжують позбавляти українських громадян користі на суму не менше 1.2 млрд дол. США щорічно. До того ж вітчизняні виробники всіх видів автомобільного транспорту (включно з вантажівками та автобусами) створюють доданої цінності на менш як 0.075 млрд дол. США і не мають перспектив для розвитку. Докладніше про те, яким чином завдано такі збитки, – у вступній частині, а про те, як вдалося їх виміряти, – у розділі «Економічний аспект».

Згідно з даними опитування* Київського міжнародного інституту соціології, 82% респондентів хотіли б, щоб легкові авто в Україні були доступнішими. Це природно, бо вони приносять людям користь, а саме: змогу знайти роботу на відстані (76.2%), можливість подорожувати, їздити в гості та ін. (72.2%) і менше користуватися громадським транспортом (72.3%), що стало особливо актуальним у зв’язку з пандемією COVID-19.

Діюча формула акцизного податку на автотранспортні засоби суперечить принципам оподаткування Європейського Союзу: регресивний податок, більший для дешевших товарів, є несправедливим, що підтверджується практикою Європейського Суду Справедливості. Про це докладніше у розділі «Правовий аспект».

Чому ж ці бар’єри так важко усунути? Передусім тому, що за ними стоять інтереси бізнесу, який отримує прибутки за рахунок решти суспільства завдяки своєму політичному впливу. Як це часто буває, такий бізнес прикривається гаслом «підтримки вітчизняного виробника». Проте на прикладі української автобудівної галузі дуже добре видно хибність цього гасла. Про історію лобізму автомобільної галузі та його результати – докладніше в розділі «Протекціонізм проти вживаних автомобілів як приклад хибності».

Отримані результати дослідження та розрахунки свідчать:

• Скасування акцизу на авто не завдасть шкоди державному бюджету. Розрахунок доводить, що за рахунок ефекту «кривої Лаффера» збільшення надходжень від ПДВ і мита перекриє втрати від скасування акцизу на 1 млрд грн – тобто бюджет отримає додаткові надходження. Також варто врахувати надходження від акцизу на пальне та інших податків. Докладніше – у розділі «Економічний аспект».
• Кількість аварій і смертей на дорогах не збільшиться. Про це свідчать статистичні дані за останні роки, коли кількість уживаних авто стрімко зростала, спочатку за рахунок тимчасового ввезення, а потім і за рахунок легального імпорту. Кількість аварій не зросла, а смертей – зменшилася. Про це докладніше – у розділі «Аспект безпеки дорожнього руху».
• Якість повітря не погіршиться. В Україні наразі більше чверті автопарку становлять машини радянського та пострадянського виробництва, які забруднюють повітря багаторазово більше – так, що саме вони дають у 4.5 разу більше шкідливих викидів, аніж усі решта разом узяті. І витіснити їх можуть тільки недорогі, доступні, авто – позаяк навіть машина стандарту Євро-2 дає увосьмеро менше шкідливих викидів! Тому повітря зараз чистіше, аніж було за радянських часів, і шкідливі викиди продовжують знижуватися. Тим більше, що завозять переважно машини стандартів Євро-4 (з 2005 р.) та Євро-5, які у шістнадцять разів менш шкідливі і переважатимуть навіть у разі скасування акцизу. Утім, викиди від легкових авто менші від викидів іншого дорожнього транспорту, кількаразово менші за промисловість та енергетику, тож породжені ними екологічні проблеми не варто перебільшувати. Про це та інше докладніше – у розділі «Екологічний аспект».

Таким чином, подальше існування акцизу на автомобілі не виправдане та шкідливе. Що раніше його буде скасовано, то більше користі отримають українські споживачі та економіка загалом.

* Опитування на замовлення ГС «Кейс Україна» проводилося Київським міжнародним інститутом соціології у травні 2020 року.
Проведено 2 000 телефонних інтерв’ю з повнолітніми жителями України, крім Криму та ОРДЛО. Похибка вибірки не перевищує 2.4%.